Храм є пам’яткою барокової архітектури у Львові, споруджений у 1610–1630 рр. архітектором єзуїтського ордену Джакомо Бріано.

У 1946–2011 рр. костел використовувся, як сховище для книжок і належав бібліотеці ім. В. Стефаника.

Відео про храм до відкриття (як книгосховище). Сюжет Андрія Бурди, телеканал ZIK

8 липня 2010 року рішенням Львівської міської ради № 3698 будівлю храму Свв. Апп. Петра і Павла було передано у власність Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. 6 грудня 2011 року колишній костел Петра і Павла ордену Єзуїтів відкрили для богослужінь. Сьогодні храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Центр Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви – це релігійна католицька організація, завданням якої є голосити Слово Боже у середовищі військовослужбовців та їх сімей.

У плані храм трьохнавовий, зі слабо вираженою зовні абсидою. Бокові нави стосовно центральної дуже вузькі і низькі. Для збільшення площі над ними збудовано галереї — емпори. Домінуючим є головний фасад, оздоблений пілястрами коринфського ордера, нішами зі статуями святих та орнаментальною різьбою віконних обрамлень. Скульптури двох верхніх ярусів встановлено у XVII ст. Вгорі є Пресвята Богородиця (ліворуч) та архангел Гавриїл (праворуч). Під ними розташовані св. Войцех (ліворуч) та св. Станіслав Щепанівський (праворуч). Скульптури двох нижніх ярусів встановлено у 1894 р. (скульптор Фелікс Павлінський). Вони зображують чотирьох святих єзуїтського ордену: нижній ряд – блаженний Андрій Боболя (ліворуч) та св. Станіслав Костка (праворуч), другий ряд – св. Ігнацій Лойола (ліворуч) та св. Франциск Ксаверій (праворуч).